Александр Ройтбурд глазами друга: интервью с Феликсом Пустыниным

Автор: Андрій Шептунов • За участі Олександр Ройтбурд
Александр Ройтбурд глазами друга: интервью с Феликсом Пустыниным
Олександр Ройтбурд
Методи його творчості завжди балансували на межі: між класичною спадщиною та постмодерністською грою, між трагедією та гумором, між глибокою філософією та зухвалою насмішкою. Саме тому його твори сьогодні сприймаються як своєрідні ключі — до розуміння його самого, до прочитання епохи і навіть до осмислення Одеси.

Але Олександр був не просто великим творцем. Він виховав нове покоління художників, відкрив широкій публіці імена амбітних авторів. Саме завдяки йому багато молодих талантів отримали доступ до галерей та професійного визнання. Так, наприклад, APL-315 — герой одного з наших інтерв'ю — був помічений Ройтбурдом і за його порадою представлений художнім спільнотам.

Важливо відзначити і його соціально-політичну роль в Одесі. У 2013–2014 роках Ройтбурд активно брав участь у Євромайдані. Мистецтвознавиця Аліса Ложкіна згадувала: «одним із перших на цей карнавальний Майдан вийшов Олександр Ройтбурд. Він став активним учасником першої, пацифістської, нечисленної й радісної хвилі протестів. Активність Ройтбурда у фейсбуці була настільки помітною, що вже за кілька днів він став героєм Майдану і вершителем дум креативного класу».

Настільки яскравою була його присутність в інформаційному просторі, що окремий розділ книги Антіна Мухарського «Майдан. Революція Духу» (2014) був присвячений публікаціям Ройтбурда у Facebook під назвою «FB-Щоденник. Вибране. Майдан — 2013–14». А вже у 2018 році художник підписав відкритий лист українських діячів культури на підтримку Олега Сенцова, демонструючи незмінну громадянську позицію та європейський вибір.
Замість сухих спогадів чи довгих монологів ми пропонуємо поглянути на Олександра Ройтбурда очима його друга, однодумця та директора галереї ХУДПРОМО, де не раз проходили виставки Олександра — Фелікса Пустиніна.

Він відповідає на запитання не словами, а полотнами свого друга.
Таке інтерв'ю — це більше, ніж розмова. Це діалог зі спадщиною, спроба почути Олександра Ройтбурда через його власне мистецтво, дати можливість картинам говорити так само голосно і ясно, як говорив він сам.

Інтерв'ю без слів, лише картинами:
Фелiкс Пустинiн
Фелiкс Пустинiн
1. Якби потрібно було однією картиною Ройтбурда описати його характер, яку б Ви обрали?
«Автопортрет», холст, масло 1997-1998
«Автопортрет», холст, масло 1997-1998
2. Яка робота Олександра Ройтбурда є найближчою саме для Вас?
«Jean-Jacques Rousseau in primeval bliss»
«Jean-Jacques Rousseau in primeval bliss»
3. Яка робота, на Вашу думку, найкраще демонструє його почуття гумору?
«И Ленин такой молодой»
«И Ленин такой молодой»
4. Якби потрібно було проілюструвати слово «свобода» через його творчість — що б Ви обрали?
«Cubist landscape with a church»
«Cubist landscape with a church»
5. Яку роботу можна назвати «візуальним маніфестом» Ройтбурда?
«Прощай, Караваджо»
«Прощай, Караваджо»
6. Яка з картин, на Ваш погляд, найкраще відображає його ставлення до Одеси?
Також рекомендуємо ознайомитися зі знаковим відео Ройтбурда «Психологічне вторгнення «Броносця «Потьомкін» у тавтологічний галюциноз Сергія Ейзенштейна», 1998 року.
«Броненосец в городе», 2018
«Броненосец в городе», 2018
7. Чи є у нього робота, яка здається Вам пророчою або особливо актуальною сьогодні?
«Август», 1992
«Август», 1992
8. Яку картину Ви б показали людині, яка вперше знайомиться з творчістю Ройтбурда?
«Сельский концерт», 2012
«Сельский концерт», 2012
9. В яких картинах найкраще проявляється його філософський світогляд?
Псалом, из серии «Подобия», холст масло, 1989
Псалом, из серии «Подобия», холст масло, 1989
10. Яка з робіт Олександра найсильніше передає його ставлення до релігії?
11. Яку картину Ройтбурд сам вважав найважливішою у своїй творчості?
«Альтарь», холст, масло, 1990
«Альтарь», холст, масло, 1990
12. Якби Олександр Ройтбурд міг сам обрати картину, щоб нею «підписати» своє життя — яка б це була?
Сьогодні, коли ми знову і знову ставимо собі запитання про сенс мистецтва, про роль художника і про те, як місто зберігає пам'ять про своїх геніїв, постать Ройтбурда звучить особливо сильно.

Його спадщина продовжує жити в галереях, у дискусіях, у серцях одеситів і далеко за межами міста. А в діалозі з його роботами ми бачимо не лише історію одного художника — ми бачимо відображення часу, країни та нас самих.